Запорука успішного навчання – мотивація. Це фундамент, на якому будується процес навчання. Якщо дитина відмовляється від співпраці і пручається навчанню, тоді можливо вести мову про те, що її не вдалося замотивувати в достатній мірі.

Прикладний аналіз поведінки (АВА) дає фахівцям і батькам можливість навчитися визначати природну мотивацію дитини і використовувати її для того, щоб у неї виникло бажання освоїти нові навички. Для цього в процесі роботи проводиться базова оцінка мотиваційних стимулів, адже необхідно точно знати, а не припускати, яких саме речей дитина по-справжньому бажає.

Використання мотивації робить процес навчання більш природним і виключає необхідність примушення дитини до участі у ньому.
Припустимо, Ви обожнюєте торти. Але як довго ви готові приходити на роботу на півтори години раніше, щоб отримати один шматочок торту? Чи, скоріш за все, Ви зголоситесь це робити, якщо керівник запропонує Вам 5 додаткових днів оплаченої відпустки.
Деякі фактори зовнішнього середовища та стану організму можуть тимчасово посилити цінність певних заохочень в очах дитини. Якщо є речі, які є найціннішими для дитини, то саме вони допомагають посилити мотивацію і допомагають дитині демонструвати необхідний вид поведінки в процесі формування навичок. Батькам і спеціалістам необхідно постійно займатися пошуком нових іграшок, ласощів, видів діяльності, які викличуть у малечі захоплення. Дуже часто цими об’єктами стають абсолютно прості речі, про «чарівну силу» яких раніше ніхто і не підозрював.
Наприклад, ми припускаємо, що дитина любить печиво, і так, можливо, коли вона його їсть, то відчуває певне задоволення. Але що буде, якщо малюк їсть тільки це печиво протягом останніх кількох місяців щоранку перед заняттям? Чи захоче після цього отримати печиво на занятті, чи буде його просити?
Успішне використання підкріплень — фундаментальне положення прикладного аналізу поведінки. Якщо під час занять заохочувати дитину нецікавими їй речами, то процес формування нових навичок опиняється під загрозою. Таким чином, ми нав’язуємо і змушуємо дитину просити те, чого їй насправді зовсім не хотілося.
Для формування успішного процесу навчання важливо:
• Спостерігати за дитиною і припустити, що викликає у нього найбільший інтерес і захоплення.
• Провести оцінку мотиваційних стимулів (іграшок, ласощів, ігор)
• На основі проведеної оцінки використовувати найбільш бажані об’єкти для формування нових навичок, а в повсякденному житті обмежити доступ дитини до них.
Тільки постійно мотивуючи можна проводити процес навчання без тиску і примусу, природним шляхом долаючи проблеми, викликані аутизмом та іншими порушеннями розвитку.

Юлія Гуменник соціальний педагог, АВА-терапіст.