Сенсорна інтеграція в роботі з дітьми з аутизмом.

Останнім часом сенсорна інтеграція і сенсорні кімнати стають дедалі популярнішими. Рекомендації щодо корекційних занять в сенсорних кімнатах озвучують для дітей з РАС, СДУГ, ЗПРР, ДЦП та ін. неврологи, психіатри, корекційні педагоги, логопеди, АВА-терапевти та інші фахівці, що працюють з дітьми. Кожен садок і школа, кожен корекційний центр і навіть центри раннього розвитку прагнуть обладнати у себе сенсорні кімнати, куточки сенсорної розвантаження. Але важливо розуміти, що наявність сенсорної кімнати та робота дитини в сенсорній інтеграції — це різні поняття.

Терапевтична сенсорна робота — це чіткий алгоритм, послідовність дій фахівця, які ведуть до досягнення корекційних цілей. У корекційних заняттях,що грунтується на принципах  сенсорної інтеграції дуже важливий, власне корекційний план, який будується на основі результатів тестування дитини та чітких, конкретних терапевтичних цілях.

Так з чого потрібно починати? Починаємо завжди з діагностики, яка включає в себе збір анамнестичних даних, спостереження та звичайно ж безпосереднє тестування дитини. На сьогоднішній день існує дуже багато діагностичних методик і тестів, які дають можливість сенсорному терапевту визначити тип порушення тієї чи іншої сенсорної системи. І дуже важливо, під час діагностики визначити саме тип порушення сенсорної системи, так як з гіпер- і гіпочутливістю, порушенням сенсорного розрізнення однієї і тієї ж системи терапевт буде працювати абсолютно по-різному.

Після діагностики і складання сенсорного профілю дитини терапевт разом з батьками визначає цілі, над якими вони працюватимуть як в рамках сенсорного кабінету, так і вдома. Цілі завжди ставляться конкретні і вимірні для того щоб можна було відстежити динаміку дитини, а також ефективність роботи фахівця. Тому, «робота з вестибулярним апаратом», «стимуляція пропріоцептивної системи» і «розвиток слухової чутливості» і т.д. НЕ Є корекційними цілями в сенсорній інтеграції. А ось «утримання рівноваги на одній нозі протягом 30 секунд», «подолання сенсорної доріжки з 8 предметів менше 1 хвилини» можуть бути цілями певних дітей, але в тому випадку якщо у них є труднощі в тих чи інших структурах, які впливають на виконання даної діяльності.

Після визначення корекційних цілей починається безпосередньо робота з дитиною. Через гру, через співпрацю і мотивацію, крок за кроком фахівець допомагає дитині досягти цілей які перед ним поставлені. Не  щоденними багаторазовими повтореннями одних і тих самих проб і вправ, а послідовним відбудовування сенсорних систем дитини, які стають надійним фундаментом для формування і розвитку всіх складних навичок які необхідні дитині для якісного життя.

Тетяна Кострицька — нейропсихолог, спеціаліст з сенсорної інтеграції.


Вам потрібна консультація? Дзвоніть за телефонами які вказані нижче!

  • 044 236 76 70
  • 067 192 41 74
  • 093 958 64 60